15 жовтня відзначався день народження видатної української етнографині, фольклористки, просвітниці та громадської діячки, дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка та Паризького антропологічного товариства, збирачки, дослідниці і популяризаторки українських старожитностей та народної культурної спадщини Пелагеї Литвинової-Бартош.
Символічно, що саме на цей день припадав і Міжнародний день сільської жінки — свято тих, хто є невтомними трудівницями і хранительками культурної пам'яті, духовним осереддям української родини і громади. З цієї нагоди на базі меморіального музею етнографині у мальовничому селі Землянка Сумської області відбулася всеукраїнська науково-практична конференція: «Жіночий код традицій: спадщина Пелагеї Бартош у вимірах минулого та сьогодення». До участі у цьому масштабному заході активно долучилися викладачі та студенти кафедри менеджменту освіти та педагогіки вищої школи. Конференція об'єднала науковців, краєзнавців, музейників та народних майстрів з різних куточків Сумщини й України, аби глибоко осмислити високу місію жінки в суспільстві — від реалізації подвижницької просвітницької праці до збереження самобутніх народних ремесел рідного краю.
У межах насиченої програми конференції учасники презентували результати своїх наукових пошуків, присвячених постаті етнографині, її родоводу та можливостей використання творчого доробку П.Литвинової-Бартош у сучасних умовах. У своїй доповіді доктор педагогічних наук, професор Сумського державного педагогічного університету Лариса Корж-Усенко розкрила педагогічні ідеї та просвітницьку діяльність Пелагеї Литвинової-Бартош, а кандидат філологічних наук, доцент, Заслужений працівник освіти України, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, член НСПУ та НСЖУ, голова Сумської обласної організації НСПУ, фольклорист і краєзнавець Сергій П'ятаченко висвітлив значення діячки в інтелектуальному просторі Наукового товариства імені Т.Шевченка. Генеалогиня, краєзнавиця та дослідниця історії Глухівщини Надія Бобошко презентувала реконструкцію долі бабусі етнографині по батьківській лінії — Ганни Андріївни Бартош (уродженої Борзаковської), а Микола Гурець поділився своїми глибокими роздумами про симультанне бачення світу у спадщині дослідниці.
Важливою складовою конференції стали розвідки з краєзнавства, локальної історії та культурної спадщини Сумщини. Молодший науковий співробітник Краєзнавчого музею Кролевецької міської ради Антоніна Брикун висвітлила значення спадщини Пелагеї Бартош для сучасних досліджень Кролевеччини, а краєзнавець В’ячеслав Кириєвський та пошукач-аматор Сергій Талан презентували спільне дослідження про старовинний Ромодан між селом Землянкою та містечком Вороніж. Окрім того, студентка магістерської освітньо-наукової програми «Історія» Національного університету «Києво-Могилянська академія» Анна Мельник окреслила традиції збиральництва та народні рецепти за записами видатної етнографині.
Окрему увагу учасники приділили живому культурному коду України — вишивці, писанкарству, традиційному вбранню та сакральній ролі жіночої творчості. Вікторія Шприндель висвітлила трансформацію вишивального коду П. Литвинової-Бартош у Кролевецьких рушникових традиціях («від голки до човника»), директорка Ямпільського краєзнавчого музею Олена Тахтай продемонструвала традиції Ямпільщини через народне вбрання, а керівник художній МБК «Зоряний» м. Конотоп Оксана Анісімова розкрила значення орнаментів, оберегів та легенд Конотопського краю. Співдоповідачками у доповіді з Оксаною Анісімовою були
Ірина Козлова - філологиня, керівниця літературної студії "Джерела", поетеса, членкиня Національної спілки письменників України, майстриня хендмейду.
Марія Піпко - керівниця Клубу писанкарства, Конотопського міського будинку культури "Зоряний" Писанкарка, дослідниця традиційної писанки, засновниця онлайн-школи писанкарства «РЯСТ» та авторка книг Ірина Михалевич (з Кропивниччини) детально поділилася секретами виготовлення традиційної писанки Сумщини та її фарбування природними відварами, народна майстриня та директорка Березівської територіальної публічної бібліотеки Галина Кулик розкрила технологію стародавнього мистецтва плетіння з кореня сосни, а завідувач Янівської філії КЗ Березівської сільської ради «Березівська територіальна публічна бібліотека» Наталія Мешкова проаналізувала сакральне значення весільного вінка. Народна майстриня Юлія Хацановська наголосила на неперервності жіночої традиції і консолідуючій ролі жінки в історії України.
Символічним фіналом заходу стала презентація репліки рушника, вишитого свого часу самою Пелагеєю Литвиновою-Бартош, що стало можливим завдяки плідній творчій співпраці краєзнавиці, кандидатки історичних наук, членкині Національної спілки краєзнавців України, старшої наукової співробітниці Організації з охорони пам'яток культурної спадщини Лесі Іванченко, викладачки спецдисциплін КЗ СОР «Глухівське вище професійне училище» Любові Кулик та керівника художнього МБК «Зоряний» Оксани Анісімової. Цю унікальну роботу було відтворено на основі архівних матеріалів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського й урочисто подаровано музею імені П.Литвинової-Бартош у Землянці. Щиро дякуємо кожному, хто береже, досліджує та примножує українську культурну спадщину!